10 клас

Конспект уроку з української літератури для учнів 10 класу

Тема уроку.  «З України  линуть журавлі…»

                      Художнє відтворення трагедії переселення галицьких селян

                      до Канади  у новелі В.Стефаника “”Камінний хрест”.

                      Узагальнюючий зміст образу Івана Дідуха

Мета: у  процесі аналізу твору створити таку духовну атмосферу, яка б  

            допомогла дослідити психологію галицького селянина, утвердити

            думку про те, що рідний край для людини – це її життя, рідна земля –

            мати;

            розкрити символічну назву твору;  виробляти в учнів уміння

            самостійно аналізувати та робити висновки,

                розвивати соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;

            виховувати в учнів інтерес до історії України, увагу до художньої  

            деталі; через осмислення  твору  поглиблювати в учнів почуття

            патріотизму, любові до України, її народу,  гордості за свою державу,

            прагнення до відродження її, вселяти в юні душі віру у краще

            майбутнє держави.

Тип уроку: урок аналізу художнього твору.

Методи і прийоми:  дослідження, аналіз, асоціативний кущ.

Обладнання: портрети В.Стефаника, Т. Шевченка, В. Симоненка, Альберта Камю, запис пісні “Журавлі” О. Богомолець, тексти новели “Камінний хрест”, план уроку, словник діалектних слів, презентація

Записи на дошці: 

Епіграф: 

Може, мені на чужині

Жити легше буде,
Як іноді в Україні 
Згадувати будуть.
                                         (Т. Шевченко)

І. Організація класу                                     ( слайд №1: портрет В. Стефаника)
1.    Лине спокійна музика.
Вступне слово вчителя                                (Слайд №2: політ журавлів, )
Вчитель:  журавлі відлетіли у вирій. Відлетіли, щоб ніколи не повернутися…
                                                 Живуть землі співучої сини
                                                 В Америці, Канаді й Аргентині.
                                                 Їм сняться рідні села і лани,
                                                 І очі мавок, незбагненно сині.
                                                 Летять роки, як сиві журавлі,
                                                 Немов журба, сльоза лягла на вії,
                                                 І не дає заснути до зорі
                                                 Щемлива, наче пісня, ностальгія...

- Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і так надовго там залишились?

(Це емігранти)

- Хто такі емігранти?

- Так, це наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Новій Зеландії. Та хіба перелічиш всі її притулки?
Вчитель.     Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу? Яка ж сила змогла розбити долю наших братів-українців?
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
1.    Виступ учня про причини еміграції.
Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони залишалися аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля були слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої  метрополії – Австро-Угорщини.
У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості.
На початку ХХ ст. на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом. У Галичині панівне становище посідали польські поміщики.
Поглибилося розшарування селянства, 5% становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю.. Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини.
Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ ст.. почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища, стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ ст.. На кінець ХІХ ст..  українська громада в США нараховувала 200 тис. чоловік, українська громада Канади – 24 тис..

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання

Наш урок має тематичну  назву “З України линуть журавлі”...  Мабуть, ви уже зрозуміли, про які журавлі піде мова на сьогоднішньому уроці. (на слайді 3: портрет Шевченка і слова)

(запис теми уроку у зошит)

    Епіграфом до нашого уроку послужать слова Великого Кобзаря, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею.

                                                 Може, мені на чужині
                                                 Жити легше буде,
                                                 Як іноді в Україні
                                                 Згадувати будуть.

Ви записали тему нашого уроку, прошу сформулювати завдання нашої роботи.
(з’ясуємо історичну основу твору, його жанр, а також дослідимо психологію образу головного героя ;розкриємо символічну назву твору;будемо аналізувати твір

В. Стефаника )

ІV. Робота над аналізом твору

Звучить гуцульська мелодія. (слайд № 4: фото вокзал, емігранти)
Вчитель. Розпачливе волання тисяч душ кліщами давило серце Василя Стефаника, щоб потім вихлюпнути слізьми  кривавий “Камінний хрест”.
    Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а “Камінний хрест”  не перестає хвилювати нас драмою людського серця. Чому?  Якою ж була історія написання твору?
  1.    Історична основа твору.
Виступ учня на основі опорного конспекту.
-    Новела “Камінний хрест” була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник і через 36 років у листі до онука Стефана Дідуха писав: “Зараз по їх від’їзді я написав оповідання “Камінний хрест”, де є дослівні думки. Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він же, Ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив...”. Письменник змінив ім’я селянина Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного піщаного горба.
-    В основу новели покладено справжній факт. Штефан Дідух, односелець письменника (в новелі – Іван) емігруючи до Канади поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові.
-    У цей період народилося дуже багато народних емігрантських пісень, коломийок, в яких оспівується доля емігрантів – важка праця, тяжкі умови, безправність. У деяких піснях в сатиричному плані говориться про “райське” життя емігрантів і бажання якнайшвидше повернутися додому.
Наприклад:
                                                 Ой сходив я Америку уздовж
                                                                                І впоперек,
                                                 Не змінив я Коломию на 40 Америк.
                                                 Ой Канадо, Канадочко, яка ти зрадлива,
                                                 Ані грошей, ні здоровя, лиш голова сива.

Вчитель. Ще будучи студентом Краківського університету Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий стогін-спів. 

Учень читає вірш

Коли почуєш, як в тиші нічній
Залізним шляхом стугонять вагони.
А в них гуде, шумить, мов рій,
Дитячий плач, жіночі скорбні стони,
Важке зітхання
І гіркий проклін,
Тужливий спів, дівочії дисканти.
То не питай:
— Сей поїзд — відки він?
Кого везе? Куди? Кому вздогін?
Се — емігранти.
І. Франко

Вчитель: Тим, хто відвідає рідне село Василя Стефаника Русів на Івано-Франківщині, земляки обов'язково покажуть на одному з високих пагорбів кам'яний хрест, що його поставив бідняк Дідух перед від'їздом до Канади. (слайд №5 –кам’яний хрест у  селі Русів).

2. Визначення символічної назви новели                    (слайд №6: Альберт Камю)
Вчитель. У Альберта Камю( французького поета) є поезія “Привид хрестів”, у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: “Ти хотів легкого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші.”. Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.
    Отже, кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести  хрест вселюдської муки.

Вчитель: Назва новели символічна і неоднозначна. Що ж вона символізує? Яким мотивом образ галицького селянина співзвучний з образом Ісуса Христа?( слайд 7 розп’яття  Ісуса Христа) ( можна у вигляді асоціативного куща)

(• Це масивний хрест, споруджений Іваном Дідухом на піщаному схилі як пам'ять про себе.
• Хрест — символ непосильної, нелюдської праці.
• Нести важкий хрест має, крім прямого значення, ще й переносне — мучитись.
• Селянський хрест не просто важкий — він камінний.
• Хрест пов'язаний з образом «далекої могили».
Іван Дідух уподібнюється до Ісуса Христа

(Після відповіді учнів слайд №8 асоціативний кущ)

3. Визначення теми, ідеї твору
Вчитель:  у листі до О.Кобилянської Стефаник писав: “ Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між серцем емігранта і селом його”.
-    Отже, яка тема твору?

Тема твору: еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX століть (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв'язку з виїздом до Канади).  (Після визначення учнями слайд № 9: тема твору) (Запис у зошит)

-         Чи є тема еміграції актуальною для нашого часу?

-         Що стало об’єктом дослідження Стефаника?
(Об’єктом дослідження Стефаника були суспільні процеси, які змусили хлібороба залишити рідну землю.

-         Сформуйте ідею твору.

( єдність селян з рідною землею) (після визначення учнями слайд № 10: ідея твору, запис у зошит)

4. Проблематика твору

-                     Що вас вразило у новелі «Камінний хрест»? Визначте її проблематику.

1.     Економічна нужда і безробіття

2.  Трагедія нації – еміграція.

3.     Психологічна драма людини (після відповіді учнів слайд №11- проблематика твору)

5. Визначення жанру твору                        (слайд №12)

    Вчитель. Іван Франко відзначив, що Василь Стефаник “ніде не скаже зайвого слова”, а Леся Українка додала, що він “двома-трьома штрихами... надзвичайно яскраво зображує нам цілі драми”.

-         Яку ж форму вибрав автор для змалювання того болю, тих нервів, жалю, що переповнювала головного героя? Назвіть жанр твору.

Жанр: психологічна новела
(Новела – різновид оповідання, невеличкий розповідний твір, про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, яскраво вимальованою дією. Кількість персонажів зведено до мінімуму. В.Стефаник майстер психологічної новели, бо його цікавить як, надзвичайні події відображаються в душах персонажів, як впливають на їхні настрої і почуття. Письменник залишив якнайменше місця авторським коментарям. Мовлення Стефаника зведене до мінімуму,  він одразу вводить читача у хід подій. Говорять, згадують, роздумують самі персонажі. Важливу роль відіграють монологи та діалоги.)

-           Доведіть, що твір В. Стефаника «Камінний хрест» є психологічною новелою.

 Я дуже б хотіла, щоб ви на сьогоднішньому уроці ви  зрозуміли психологію галицького селянина к. ХІХ – п. ХХ ст.., а також прослідкували за змінами душевного стану емігранта, наростанням болю, туги, розпачу через трагедію розлуки з рідною землею.

    Це буде нелегко – діалектна мова, селянські проблеми, давні часи....

У нагоді вам стане словничок діалектних слів….

4. Словникова робота (на карточці у кожного учня)

1. Газда ( сучасний правопис - ґазда) - господар.

2. Ліпше - краще

3. Моцуватися - вмощуватися. Тут - напинатися

4. Струнви - струни

5. Лед - лід

6. Бук - тут - палиця

7. Вихолітувалося - хилиталося

8. Бодяк - колючка

9. Цу - цю

10. Сапов шкребчи - сапою шкреби

11. Слинов - слиною

12. Батюгов - батогом

13. Най - хай 

6. Бесіда за змістом твору

-          Назвіть головного героя новели. ( Іван Дідух) (  Слай №13- Іван Дідух)

- Поміркуйте, що зближує образ українського хлібороба з міфологічним Сізіфом?( Герой Стефаника уподібнюється міфічному Сізіфові, якому судилося вічно котити камінь на гору. Сізіфів камінь щоразу падав з вершини вниз, а він починав важку працю знову і знову. Вражає в новелі експресивна картина, коли Іван, запрягшись разом з конем, тягне навантажений віз на гору, перетворюючись в одне ціле, стає символом каторжної праці селянина, який, надриваючись, не може вибитись із злиднів. Промовистим є прізвисько героя новели – «Переломаний», яким назвали його односельчани, бо внаслідок сізіфової праці ходив згорблений. )

. 

-         Яким ви уявляєте Івана Дідуха? Опишіть словесно його портрет?

-         Що вам відомо про минуле героя?

-         Чим зумовлена любов Івана до «піщаного горба»?

-         За допомогою яких деталей підкреслюється бідування сім’ї селянина?

-         Схарактеризуйте вчинки Дідуха, мовлення як форму вираження героя.

-         Які риси характеру головного персонажа вам імпонують, а які – ні? Свою відповідь обґрунтуйте.

-            Що спонукало чоловіка згадати минуле, сповідуватися перед односельцями, гримати на дружину?
    (Страх перед чужиною.)
-   Але що ж примусило І.Дідуха і його дружину покидати рідний край?
(Розповіді учнів, зачитування уривків – 5 уривок)
-  Які слова передають трагізм, душевні передчуття емігранта?
(Передчуття смерті)
 - З яким проханням звертається Іван Дідух до односельців?

             
-  Як передано біль і тугу Івана Дідуха?
(Ціла хата заридала – знак душевного стану родини; очепилася руками порога – символ рідного краю.)
- Яке враження справляє танець Івана Дідуха? Яка роль цього образу?
( Враження ніби це танцює божевільний; кульмінаційну роль відіграє цей танець – трагедія прощання з рідною землею.)

V. Підсумки

        - Що сказала новела кожному з вас? Від чого застерігає?
    (Людина живе доти, доки не згасне в ній усвідомлення того, що вона людина, хоч і було дароване їй за життя лиш біду і нещастя!)
    
Заключне слово вчителя.
    Трагедія, що відбулася століття тому в хаті головного героя новели “Камінний хрест” Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень тисяч галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею України і власною долею.
    Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки в ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. І нема на світі іншої України, немає іншого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має. (слайд №14 – політ журавлів)
                                                 Летіть, летіть, нестримні журавлі,
                                                 Через усі держави і кордони,
                                                 Несіть привіт від рідної землі
                                                 Усім, хто в неї вірив безборонно,
                                                 Усім, хто зміг у серці зберегти
                                                 І землю ту, і мову ту єдину,
                                                 Хто крізь усі негоди і світи
                                                В собі проніс любов до України.
                                                                             (А. Матвійчук).

    Тож нехай у кожному серці полум’яніє вогонь любові до рідної Батьківщини. Тож хай кожен з нас розумом своїм і серцем зрозуміє і відчує всі ті труднощі, які сьогодні випали на долю України, зуміє пережити їх,  зуміє повірити в щасливе майбутнє рідного краю, народу.

                                                 Тож любіть Україну, дбайте про неї.
                                                 Вона – наша Мати. А матері –
                                                                                                 не вибирають.

VІ. Домашнє завдання: (слайд №15)

1.                Виписати образи – символи новели.

2.                Прочитати теоретичний матеріал підручника стор. 265- 271
3.        Скласти і записати сенкан про І. Дідуха.

4.                 Повторити експресіонізм.