ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ
ЧАСТИН МОВИ
|
Частина мови
|
Що означає
|
Лексико-граматичні категорії
|
Граматичні категорії
|
Синтаксична роль
|
|||
|
Іменник
|
Предмет
|
Назва
істоти,
неістоти,
назви
власні та
загальні,
збірні
|
Рід, число,
відмінок, відміна, група
|
Підмет,
іменна
частина
складеного
присудка,
додаток
|
|||
|
Прикметник
|
Ознаку, приналежність до чогось
|
Якісні,
відносні,
присвійні
|
Рід, число,
відмінок,
група,
ступінь
порівняння
|
Означення,
іменна
частина
складеного
присудка
|
|||
|
Числівник
|
Кількість,
порядок
при лічбі
|
Кількісні
(власне
кількісні, дробові, збірні), порядкові
|
Рід, число,
відмінок
|
Підмет,
іменна
частина складеного
присудка, означення
|
|||
|
Займенник
|
Вказує на
предмет,
ознаку, кількість, але не називає їх
|
Особові,
зворотний,
вказівні,
питальні,
відносні,
присвійні,
неозначені,
заперечні
|
Рід, число,
відмінок
|
Підмет,
додаток,
означення
|
|||
|
Дієслово
|
Означає
дію або стан
|
Дія, рух,
стан
|
Рід, число,
дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідність
|
Присудок
|
|||
|
Прислівник
|
Ознаку дії, стану, ознаку ознаки
Ознаку дії, стану, ознаку ознаки
|
Обставинні
(місця,
часу,
причини,
мети),
означальні
(способу
Дії)
|
|
Обставина
|
|||
Немає коментарів:
Дописати коментар